Кулик Володимир Вікторович, позивний “Рибак” (28.06.1980р. — 08.03.2024 р. )

  • Солдат 138 бригади такелажник обслуги транспортування ракет технічного відділення 8 -го зенітного дивізіону повітряних сил України. Проходив службу у складі військової частини А 4608, яка виконувала бойові завдання у населеному пункті Сергіївка, Покровському районі, Донецької області.
  • Народився Володимир 28 червня 1980 р., у Криму, в  селищі Красногвардійське. Навчався в середній школі Царичанського району, яку закінчив 1995 року. Продовжив навчання в професійному технічному училищі №89. Отримав професію: тракторист — машиніст, слюсар — ремонтник, водій автомобіля. У 2002 році прийняв присягу на вірність Україні в складі Повітряних сил. Останнім часом працював «BRLT REKATO OU» монтажник технологічних трубопроводів.
  • Був одружений, виховував двох чудових синів, радів життю, мав багато планів на майбутнє, був доброю людиною, ніколи не відмовляв у допомозі, був справжнім патріотом своєї країни України.
  • В період з 23.07.2014р. по 23.03.2015 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведенні і захисту незалежності суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області: с. Миколаївка, с. Тоненьке, с. Гордіївка, с.Піски, м. Авдіївка, с. Водяне, с. Опитне.

 

  • 28 лютого 2022 року Володимир Вікторович був мобілізований на військову службу на захист батьківщини до Збройних Сил України. Він не боявся йти у бій, був справжнім, надійним, побратимом. Отримав позивний «Рибак”, бо в  цивільному житті дуже любив рибалити, добре знався на цій справі і досконало володів знаннями з рибної ловлі. Тому позивний пов’язаний з хобі.
  •  Був нагороджений: Медаллю «Учасник АТО»; «Учасник бойових дій» (Ветеран війни); 11.07.2023 року отримав відзнаку Міністерства оборони України. Нагрудний знак «Знак пошани»; 22.08.2023р отримав медаль «Честь. Слава. Держава». 08.11.2023року нагороджений медаллю «ЗАХИСНИКУ ВІТЧИЗНИ».
  • 8 березня 2024 року, на 43 — ому році життя, під час бойового завдання отримав вибухову травму несумісну з життям, загинув на місці. Вдома на нього чекала любляча дружина та двоє синів, старенька мати та брати. 

На сторінку виставки