Лебедєв Віталій Олександрович (10.02.1983-08.03.2024)
Солдат 138 бригади оператор ЗРК ,, Patriot,,8-го зенітного дивізіону Повітряних Сил України у складі військової частини А4608 виконував бойові завдання на всій території України,останнє на Покровському напрямку Донецької області біля населеного пункту Сергіївка.
Мій син Віталій народився 10.02.1983 року м.Дніпро.Навчався в сш 123,у технікумі Залізничного транспорту. В 2002 р.прийняв присягу на вірність Україні,служив в ракетних військах.Після армії працював на серйозних об’єктах. Був висококваліфікованим спеціалістом по кахелю. Добросовісний,порядний,надійнийтовариш,турботливий люблячий син.Виховував двох прийомних дітей.
24.05.2022р.став на захист України в складі ППО,де служив оператором ЗРУ С-300,в розвідці ППО,міг працювати майже на всіх засобах ППО.Після навчання на базі НАТО в Німеччині -оператор ЗРК ,, Patriot,Має нагороду , Кришталевий Patriot,Має нагороди і медалі за заслуги,статусУБД.Один з найкращих.Один із перших операторів,щозбили ворожу ракету Кинжал” аналоговнет”.Скільки збережених людських життів,скільки збитих ворожих смертоносних ракет і літаків,завдяки самовідданості і професіоналізму Віталія!
Сміливий, відважний, мотивований,акуратний, дисциплінований,талановитий виконував свою справу відповідально.
“Мама,ти ще будеш пишатися мною.Ярадію,що можу захищати вас і хто,як не я вас захистить” І я пишаюся своїм сином. Наша родина спала спокійно, коли чергував наш Янгол Охоронець.
Йому як і його побратимам було важко,але він завжди з посмішкою підбадьорював нас.
На при великий жаль, 08.03.2024р.в 41 рік при виконанні бойового завдання наш Захисник, Воїн, Герой отримав несумісну з життям вибухову травму. Віталій любив техніку, своюустановку, беріг і обслуговував її. В ній і знаходився до останньої хвилини свого земного життя.
Замість свята в сім’ю прийшло горе, біль і сльози, розбиті серця батьків, двохсестер, двохдіток, дружини. Не тільки наша родина, друзі, побратими понесли велику втрату, а вся Україна.Біль не вщухає, серцекровоточить.Поряд з нами немає нашого синочка, Героя, Захисника, але його посмішка завжди перед очима.Він в наших серцях, в нашій пам’яті.Мій хлопчик положив саме цінне — свою душу,своє життя за всіх нас, заУкраїну, за свободу і незалежність України.
