Іван Копитько, позивний «Ванєчка»(______17.04. 2022р.)
- Я мама “Ванєчки” воїна української армії Івана Копитько. Я пам’ятаю, як 24 лютого 2022 року ми всі прокинулися від вибухів.Вже о пів на восьму Іван був біля військомату. Він пішов, не роздумуючи, в перший день повномасштабного вторгнення. Зразу відправили в Чугуїв. Потім повернули в Дніпро. Був в роті охорони обласного ТЦК та СП, закінчив снайперські курси. 9 березня 2022 року в День народження Великого Кобзаря прийняв присягу і дуже цим пишався. Весь час просився на бойові позиції і в кінці березня був направлений на Харківський напрямок в Дніпровський батальйон розвідки і штурму «Скала».
- Мій “Ванєчка” був ерудованим, багато знав та умів і залюбки ділився цим з друзями та оточуючими. Мав веселу вдачу, гумор знаходив всюди, навіть у складних ситуаціях міг підтримати та розсмішити. Його любили всі: в школі, в інституті, друзі та сусіди. Захоплювався екстремальним водінням. Машини знав і любив, як людей. Був механіком, як кажуть, від Бога. У нього залишилося троє дітей.
- Приблизно через рік після загибелі Івана мені в повідомленнях написав командир «Скали»: “Пані Олено, бажаю здоров’я. Поспілкувалися з кількома військовослужбовцями, які знали Вашого сина. Він був водієм мобільної групи, задіяний був до спостережних пунктів на Ізюмському напрямку. Виконували задачі з розвідки, прикриття, підкріплення інших підрозділів. Також брали участь в підриві стратегічно важливих доріг, мостів для протидії просуванню ворожих колон техніки.
- Побратим “Студент” розказав про день, проведений разом з Іваном, коли їм разом довелося буксирувати авто “Ванічки” із Заводів до Барвінкового. То довгий час вони були в дорозі під обстрілами, Іван, жартуючи, казав про побратима, що його ще ніхто так професійно не буксирував.
- Побратими кажуть, Іван був за характером урівноважений, спокійний, відповідальний, можна було довірити будь-які задачі.
- Студент розповів, що служили разом недовго, але було видно, що Іван — людина порядна і добросовісна. Командир теж пам’ятає Івана, як гідного українця та Захисника Батьківщини та зі свого боку дякує Вам за підтримку і Ваші листи, для нас це дуже важливо.”
- Син “Ванєчка” загинув від вибухової травми 17 квітня 2022 року у вербну неділю. Йому було лише 40 років. За своє коротке, але яскраве життя, мій син навчив мене любити і завжди вірити в найкраще.